здіймати куряву

См. также в других словарях:

• закушпелити — лю, лиш, док., діал. 1) неперех. Почати кушпелити, здіймати куряву, вихрити, крутити снігом і т. ін. || безос. 2) неперех. Швидко піти, поїхати і т. ін., здіймаючи куряву. 3) перех. Запорошити, покрити пилом кого , що небудь …   Український тлумачний словник

• курити — I курю/, ку/риш, недок. 1) перех. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої небудь речовини, перев. тютюну. Курити люльку. 2) перех. і неперех. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. Курити фіміам. 3) перех. Добувати …   Український тлумачний словник

• кушпелити — ить, недок., діал. 1) Здіймати куряву. || Крутити (у 1 знач.). 2) Іти, їхати і т. ін., здіймаючи куряву …   Український тлумачний словник

• покуріти — I ри/ть, док. Виділяти дим при слабому горінні якийсь час. II покури/ть і рідко покурі/є, док. Здіймати куряву вгору якийсь час. || Поїхати, побігти, здіймаючи куряву …   Український тлумачний словник

• куріти — I ри/ть, рідко курі/є, недок. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим. || Сповнювати повітря димом. II ри/ть, недок. 1) Підіймати куряву вгору. 2) Здійматися вгору (про пил, сніг, туман і т. ін.). || чим. Те саме, що парувати I 1). || безос …   Український тлумачний словник

• курити — I (що й без додатка цигарку, сиґару тощо), палити (зазв. люльку), смалити; кадити (чим і без додатка), дими[і]ти (чим і без додатка); покурювати, розкурювати, попахкувати (проводити час за курінням) II (роблячи що н., здіймати куряву, пил;… …   Словник синонімів української мови

• куріти — 1 дієслово недоконаного виду горіти, виділяючи дим рідко куріти 2 дієслово недоконаного виду здіймати куряву …   Орфографічний словник української мови

• покуріти — 1 дієслово доконаного виду диміти деякий час покуріти 2 дієслово доконаного виду здіймати куряву якийсь час форми покуріє , покуріють вживаються рідко …   Орфографічний словник української мови

• збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… …   Український тлумачний словник

• курно — присудк. сл. Роблячи багато куряви. •• Кури/тися (кури/ти) ку/рно здіймати велику куряву, огортатися нею …   Український тлумачний словник

• мести — мету/, мете/ш; мин. ч. мів, мела/, мело/; наказ. сп. мети/, меті/м (меті/мо), меті/ть; недок. 1) перех. і без додатка. Видаляти з якої небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати. || чим. Волочачи що небудь по поверхні,… …   Український тлумачний словник